networking  structure  history 
 Мережа інституту  Структура інституту  Історія інституту

SnSEhpnVs o

Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України – одна з провідних селекційних установ в Україні – створений у 1968 р. на базі Миронівської селекційно-дослідної станції, заснованої 1912 року.Миронівському інституту пшениці (площа земельних угідь 287,65 га) підпорядковані державне підприємство «Дослідне господарство „Еліта” Миронівського інституту пшениці Національної академії аграрних наук України» (площа земельних угідь 1419 га, з них сільськогосподарських угідь 1318 га, в т.ч. орних земель – 1316 га, у структурі яких зернові займають понад 50%), розташоване поруч з інститутом, та Носівська селекційно-дослідна станція (с. Дослідне Носівського району Чернігівської області) – одна з найстаріших наукових установ України (заснована в червні 1911 р.). Носівській СДС підпорядковане державне підприємство «Дослідне господарство Носівської селекційно-дослідної станції Миронівського інституту пшениці Національної академії аграрних наук України», яке має в користуванні 755 га ріллі.

Основні напрями діяльності Миронівського інституту пшениці

        – розробка теоретичних основ селекції, включаючи методи біотехнології;

         – селекція на імунітет та дослідження фізіологічних, біохімічних і генетичних основ продуктивності, морозостійкості, посухостійкості, а також підвищення якості зерна;

– створення нових високопродуктивних сортів-інновацій озимої та ярої пшениці, озимого та ярого ячменю, озимого тритикале;

– розробка інноваційних, екологічно безпечних технологій вирощування нових сортів зернових колосових культур;

– виробництво оригінального (добазового) та елітного (базового) насіння нових сортів цих культур.

Виробництво оригінального елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур є основним напрямом діяльності дослідних господарств Миронівського інституту пшениці і Носівської станції.

За час діяльності Миронівської станції та інституту створено і передано на державне сортовипробування 276 сортів дев’ятнадцяти сільськогосподарських культур, серед яких шедеври світової cелекції – сорти пшениці озимої Українка та Миронівська 808.

У 2014 р. сорти озимої пшениці миронівської селекції займали в Україні 1,4 млн. га, що становить майже третину посівів під цією культурою (всього під озимою пшеницею близько 5 млн. га), ярого ячменю – 42,5 тис. га (із 741 тис. га), ярої пшениці – близько 20 %, або 15,6 тис. га із 94,3 тис. га посівних площ по країні.У 2014 р. укладено 91 ліцензійну угоду на використання сортів селекції Миронівського інституту пшениці з наданням 209 ліцензій.

Щороку установою виробляється до 2000 т насіння озимих і понад 300 т ярих культур високих репродукцій.

У Миронівському інституті пшениці 118 працівників, із них 59 наукових співробітників, у тому числі 2 доктори та 11 кандидатів наук. У складі установи 10 підрозділів. Наукова структура складається з 4 відділів( в один з яких входять 5 лабораторій ) та однієї лабораторії. На Носівській станції 33 працюючих, із них 15 наукових співробітників, у тому числі 6 кандидатів наук.У складі станції 6 лабораторій. Наукові підрозділи інституту та станції виконують 21 завдання за 7 програмами наукових досліджень НААН.

Показником впливу установи на аграрну галузь є впровадження у виробництво та розповсюдження основних наукових розробок, що і визначає ефективність її діяльності. На кінцевий результат – сорт і технологію – разом із селекціонерами працюють генетики, фізіологи, агротехніки, насінники, технологи, фахівці із захисту рослин та біотехнології, економісти. Адже тільки злагоджена і скоординована робота може забезпечити успіх.

Сучасні сорти повинні бути високопродуктивними, стійкими проти хвороб та шкідників, морозо- та посухостійкими, мати відмінну якість, високу стійкість до вилягання, проростання на пні та обсипання.

Такий комплекс господарських ознак важко поєднати в одному сорті. Тому вчені Миронівського інституту пшениці використовують різні методи. Наприклад, схрещування культурних і диких злаків між собою, схрещування озимих та ярих форм або м'якої і твердої пшениці, мутагенез, зміну типу розвитку з ярих в озимі. Для того, щоб вибрати стійкі лінії, створюються штучні інфекційні фони збудників різних хвороб, насіння та рослини проморожуються в камерах низьких температур. Крім того, визначаються вміст білка, клейковини та проводиться оцінка хлібопекарських якостей.

Інститут має міжнародні зв'язки по лінії співпраці з міжнародними центрами CIMMYT, ІCАRDА та участі в міжнародній програмі IWWIP для розширення генетичної основи миронівських сортів пшениці; бере участь у рамках AEGIS в обміні інформацією про генетичні джерела та колекційними зразками, а також щодо залучення у селекційний процес світового генетичного різноманіття пшениці та ячменю з генбанків 12 країн світу.

      Науковим  продуктом, над яким працює колектив Миронівського інституту пшениці, є сорти пшениці, ячменю, тритикале. На 2015 р. до Державного реєстру сортів рослин України внесено 76 сортів, у тому числі 47 сортів пшениці озимої м’якої, 6 – пшениці ярої м’якої і 3 – ярої твердої, 3 сорти тритикале озимого, 8 сортів ячменю озимого та 7 – ярого, 1 сорт проса та 1 – сорго суданського. Станом на 2015 р. державне сортовипробування України проходять 3 сорти пшениці озимої м’якої, 1 сорт ярої м’якої та 1 – ярої твердої пшениці, 5 сортів ячменю ярого. Готуються до передачі 5 сортів пшениці озимої м’якої, 1 сорт тритикале озимого та 3 – ячменю озимого.

              Крім вищезгаданих напрямів наукової роботи в інституті проводяться дослідження з питань інтелектуальної власності, виконання завдань щодо правової охорони об'єктів інтелектуальної власності інституту, комерціалізації і капіталізації об'єктів інтелектуальної власності.

              Інститут має наукову бібліотеку, музей, розміщений у двох залах, та експозицію сільськогосподарської техніки і знаряддя. Загальний фонд бібліотеки  налічує 40575 примірників, з них 25422 – книги, 15040 – журнали, 113 – брошури. У бібліотеці зберігається 1200 раритетних видань (до 1945 р.),

   Інститутом проводиться підготовка наукових кадрів через аспірантуру інших установ, співробітники залучаються для роботи над кандидатськими дисертаціями поза аспірантурою як здобувачі за спеціальностями «селекція і насінництво», «рослинництво», «генетика», «фітопатологія», «ентомологія», «економіка». На даний час в аспірантурі навчаються 13 науковців, четверо здобувачів готують докторські дисертації.

Інститут є хорошою базою підготовки молодих фахівців для сучасної сільськогосподарської науки.Щороку у наукових підрозділах інституту проходять наукову практику та стажування студенти сільськогосподарських вузів України.

         У Миронівському інституті пшениці діють рада молодих вчених, створена 1974 року, та первинна організація Українського товариства генетиків і селекціонерів, видається газета «Селекціонер» Миронівського інституту пшениці.

Інститут проводить міжнародні, державні, регіональні наради, конференції, семінари з питань селекції та насінництва зернових культур, технологій їх вирощування, способів захисту від шкідників, хвороб і бур'янів.

Колектив Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла налаштований на конструктивну працю. У результаті успішної реалізації наукових завдань планується забезпечити зростання площ під сортами миронівської селекції в цілому по Україні. Роботи попереду багато, але вона цікава і потрібна для суспільства.

Наші успіхи – це запорука успіхів аграрного сектору економіки та процвітання нашої держави!