myronivka

                                             74
      140571

56

 

Миронівський інститут пшениці знають у колах представників аграрної науки і всього українського суспільства яквідому на світовому рівні наукову установу з багатою понад 105-річною історією.  Заслужену славу інституту принесли шедеври світової cелекції – сорти озимої пшениці Українка 0246 і Миронівська 808.

Сорт Українка 0246, названий так за пропозицією засновника Центральної станції С.Л. Франкфурта, в 1927 році експонувався на Всесвітньому сільськогосподарському ярмарку в Лейпцигу (Німеччина), у 30-х роках став найпоширенішим сортом у СРСР. У 1929 році Українкою засівається більше 2 млн. га посівних площ, перед війною – понад 6 млн. га. Зерно Українки з дуже високими хлібопекарськими якостями мало великий попит за кордоном і у 30-і роки було вагомою статтею в радянському експорті. Сорт Українка 0246 був визнаний міжнародним стандартом сильної пшениці.

Сорт Миронівська 808, який розширив ареал вирощування озимої пшениці далеко на північ, завдяки цінним властивостям широко вирощувався не тільки в різних природно-кліматичних зонах СРСР від Прибалтики і Вірменії до Уралу, Алтаю, Сибіру, ​​але займав великі площі й у соціалістичних країнах. Майже через 55 років після районування сорт-довгожитель Миронівська 808 і зараз вирощується в Росії та Казахстані. Завдяки високій продуктивності, зимостійкості, якості зерна Миронівська 808 визнана одним з найпоширеніших у світі за посівними площами сортів озимої пшениці, а завдяки високій комбінаційної здатності за цінними господарськими ознаками – одним з найбільш широко використовуваних у світовій селекції. Її нащадками є понад 400 сортів в різних країнах, вони зайняли природну нішу навіть у таких північних регіонах РФ, як Бурятія і Хакасія.                              

У 70-х роках миронівські сорти озимої пшениці (Миронівська 808, Іллічівка, Миронівська ювілейна) займали до 8 млн. га посівних площ у СРСР та 3 млн. га у країнах соціалістичного табору. Миронівський інститут мав постійні окремі експозиції в павільйонах «Зерно» ВДНГ СРСР і УРСР. Вирощування сортів озимої пшениці миронівської селекції дало за 10 років (1968–1977) чистий додатковий прибуток понад 1 млрд. 600 млн. крб.        У 70–80-х роках започатковано міжнародне співробітництво з Інститутом зернових культур Бернбург-Хадмерслебен (Німецька Демократична Республіка), Інститутом зернових культур Кромержиж (Чехословацька Соціалістична Республіка), польським Інститутом селекції та акліматизації рослин (м. Радзікув), болгарським Інститутом пшениці і соняшнику (м. Генерал Тошево) в царині селекції озимої пшениці та ячменю, яке увінчалося створенням ряду спільних сортів. Сьогодні налагоджені зв'язки з представниками науки і бізнесу Угорщини, Молдови, Литви, в перспективі – Казахстану і Білорусі.

У середині 90-х років укладаються угоди про обмін гермоплазмою з міжнародними координаційними селекційними центрами CIMMYT і ICARDA. Миронівський інститут є учасником Міжнародної програми селекції озимої пшениці (IWWIP). У 2014 році укладено угоду про асоційоване членство в Європейській інтегрованій системі генних банків (AEGIS).

Дуже великою є теоретична і практична наукова спадщина багатьох поколінь миронівських вчених, зокрема внесок миронівських селекціонерів у зерновиробництво країни. За час діяльності дослідної станції і Миронівського інституту більше 70 вчених захистили докторські і кандидатські дисертації, ряд з них удостоєні премій різного рівня, створено більше 300 сортів дев'ятнадцяти сільськогосподарських культур. У різний час найбільші посівні площі займали сорти озимої пшениці Українка 0246, Миронівська 808, Іллічівка, Миронівська ювілейна, Миронівська 61, Миронівська 27, Миронівська ранньостигла, Миронівська 65, Крижинка, Подолянка, Смуглянка, Богдана, Колос Миронівщини, Мирлєна, ярої пшениці – Миронівська яра, Колективна 3, Елегія миронівська, Струна миронівська, сорти озимого ячменю Бемір 2, Паллідум 77, Миронівський 87, Борисфен, Сейм, Тутанхамон, Жерар, ярого ячменю – Миронівський 86, Миронівський 92, Цезар, Соборний, Триполь, Хадар, Сонцедар, Юкатан, сорти озимого тритикале МАД 1, АДМ 4, АДМ 5, АДМ 11.

Сьогодні науковим продуктом Миронівського інституту пшениці є сорти-інновації пшениці, ячменю, тритикале. На 2017 рік до Державного реєстру України внесено 83 сорти миронівської селекції, в тому числі 49 пшениці м'якої озимої. Станом на 2017 рік державне сортовипробування України проходять 32 сорти зернових колосових культур. Великим попитом у аграріїв сьогодні користуються нові сорти озимої пшениці Світанок миронівський, Легенда Миронівська, Горлиця Миронівська, Оберіг миронівський, Берегиня мироновская Господиня Миронівська, МІП Вишиванка та інші, ярої пшениці – Панянка, Жизель, Діана, ячменю озимого Атлант миронівський, Паладин миронівський та ярого – Віраж, Талісман миронівський, озимого тритикале Амур, Обрій миронівський, Миролан. І сьогодні не здає своїх позицій сорт-довгожитель озимої пшениці Миронівська 65, понад 40 років вирощується просо Миронівське 51.

Щороку укладається близько 150 ліцензійних договорів з наданням ліцензій на використання сортів мироновської селекції.

Колектив інституту налаштований на плідну конструктивну працю. Планів багато, і поле діяльності широке. Разом з колегами будемо втілюватиусе задумане в життя!

З повагою, О.А. Демидов

директор Миронівського інституту

пшениці імені В.М. Ремесла НААН

доктор сільськогосподарських наук

член-кореспондент НААН

Заслужений працівник сільського господарства України

 

987

Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук є провідною науково-дослідною установою з селекції зернових культур в Україні. Установу (на той час Миронівський науково-дослідний інститут селекції та насінництва пшениці) було створено в 1968 році на базі Миронівської ордена Леніна державної селекційно-дослідної станції ім. В.Ф. Старченка Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи і підпорядковане Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім. В.І. Леніна.

Центральну (Миронівську) дослідну станцію було засновано в 1912 році за ініціативи видатного вченого, керівника Мережі дослідних полів Всеросійського товариства цукрозаводчиків (ВТЦ) професора сільського господарства Соломона Львовича Франкфурта. Йому належала виняткова роль в організації установи та розробці програми її діяльності, він здійснював загальне керівництво станцією і забезпечував матеріальне постачання з самого її заснування по 1920 рік. Завідувачі Центральної станції були, по суті, його заступниками на місці. У 2012 році до 100-річчя Миронівського інституту пшениці на честь засновника Центральної дослідної станції С.Л. Франкфурта відкрито меморіальну дошку, а у 2016 році до 150-річчя від дня народження великого вченого на території інституту встановлено меморіальний камінь.

Однак фактичну роботу з освоєння і підготовки земельної ділянки до закладання дослідів на майбутній Центральній станції було розпочато дещо раніше офіційного затвердження її та призначення (1 листопада 1911 року) першого завідувача станції Сергія Максимовича Тулайкова (1911–1916) – випускника Московського сільськогосподарського інституту, агронома першого розряду, фахівця Мережі дослідних полів ВТЦ, члена Комісії з розповсюдження сільськогосподарських знань при Київському агрономічному товаристві.

У бурхливі довоєнні роки станцію очолювали Олександр Федорович Нестеров (1916–1918), Казимир Францевич Мурашко (1918–1920), Олексій Костянтинович Філіповський (1920–1929), Антон Іванович П'ятенко (1929–1931), Іван Купріянович Бобир (1931–1932), Андрій Макарович Фейцаренко (1932–1934), Василь Федорович Старченко (1934–1938), Іван Архипович Тимченко (1938–1941).

У 1927 році був рекомендований до вирощування на Україні, Кубані, Північному Кавказіперший створений на станції неперевершений за якістю зерна сорт озимої пшениці Українка 0246, який у подальшому поширився в більшості регіонів СРСР. Цей сорт по праву вважають шедевром світової селекції. Головним автором сорту (50%) є Іван Максимович Єремєєв, який в 1917–1929 роках працював на станції, викладаючи також курс «селекція пшениці» в Маслівському сільськогосподарському інституті селекції та насінництва (с. Маслівка неподалік від Миронівської дослідної станції). Серед студентів І.М. Єремеєва був і майбутній академік Василь Ремесло. У 1934–1941 роках І.М. Єремеєв був заступником директора Всесоюзного інституту рослинництва М.І. Вавилова (Ленінград),  курирував методику і теорію селекції, екзаменував майбутніх аспірантів.

У 1931 році для розширення науково-виробничої бази Миронівської дослідної станції в її підпорядкування переданий бурякорадгосп «П'ятирічка» Миронівського цукрозаводу Головцукру (нині – державне підприємство «Дослідне господарство «Еліта» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН України»).

Двадцять років (1944–1964) Миронівську селекційно-дослідну станцію очолював Антон Йосипович Фрідріх, який присвятив установі понад 30 років своєї трудової діяльності (1933–1964). Велика його заслуга у відродженні, становленні та успішному розвитку Миронівської станції в післявоєнний і подальший періоди. За трудові досягнення нагороджений орденом «Знак Пошани», орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора.

Після районування сорту озимої пшениці Миронівська 264, як і після створення Українки 0246, про Миронівську державну селекційну станцію ім. В.Ф. Старченка знову заговорили в широких колах учених і хліборобів. Частими гостями на дослідних полях були державні й партійні діячі. На честь 50-річчя наукової діяльності Миронівської дослідної станції влітку 1962 року тут побували Перший Секретар ЦК КП України двічі Герой Соціалістичної Праці М.В. Підгорний і перший секретар Київського обкому КП України (з серпня 1962 року – Секретар ЦК КП України) П.Ю. Шелест.

У 1967 році з нагоди 55-річчя від заснуванняза творчі і практичні наукові досягнення Миронівська селекційно-дослідна станція нагороджена орденом Леніна (наказ Президії Верховної Ради СРСР від 25 травня 1967 р.).

Тривалий (35-річний) період надзвичайного творчого піднесення станції і створеного на її базі Миронівського науково-дослідного інституту селекції та насінництва пшениці пов'язаний з величною особистістю Василя Миколайовича Ремесла – Хлібодара, селекціонера від Бога, як його називали сучасники, двічі Героя Соціалістичної Праці, дійсного члена Академії наук СРСР і Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені В.І. Леніна, Академії сільськогосподарських наук Німецької Демократичної Республіки, почесного доктора найстарішого академічного вузу Чехословаччини Карлова Університету в Празі.

В.М. Ремесло пройшов шлях від заступника директора (1948–1964) до директора станції (1964–1968), став засновником і першим директором Миронівського ордена Леніна науково-дослідного інституту селекції та насінництва пшениці (1968–1983). Академік В.М. Ремесло є автором шедевра вітчизняної та світової селекції – сорту озимої пшениці Миронівська 808, завдяки винятковій, неперевершеній зимо-, морозостійкості якого межі вирощування озимої пшениці значно розширилися на північ і північний схід – за Волгу, за Урал, на Алтай, навіть до Сибіру, ​​де традиційною культурою вважалась яра пшениця. Сорти В.М. Ремесла Миронівська 808, Миронівська ювілейна та Іллічівка відіграли вирішальну роль у зерновиробництві не тільки СРСР, а й країн соціалістичного табору – Чехословаччини, Німецької Демократичної Республіки, Угорщини, а також Польщі, Болгарії та інших держав. Свого часу ці сорти займали 8 млн. га в СРСР та 3 млн. га в соціалістичних країнах.

В.М. Ремесло був ініціатором і організатором співробітництва з селекціонерами Німецької Демократичної Республіки і Чехословацької Соціалістичної Республіки, результатом якого стало створення спільних сортів озимої пшениці і ячменю.

У 1977 році на зустрічі з керівниками Академій наук соціалістичних країн Генеральний секретар ЦК КПРС Л.І. Брежнєв підкреслив, що сорти пшениці, створені в Миронівському інституті під керівництвом академіка В.М. Ремесла, дали СРСР прибуток близько 1,6 млрд. карбованців.
         Миронівський інститут як провідну науково-дослідну установу СРСР з селекції головної стратегічної сільськогосподарської культури – озимої пшениці – часто відвідували урядові діячі та партійне керівництво, не один раз бували міністри сільського господарства УРСР. У червні 1978 року під час ділової поїздки по Київській і Черкаській областях у Миронівському інституті побував Перший секретар ЦК Компартії України В.В. Щербицький. У бесіді про шляхи збільшення виробництва зерна В.М. Ремесло розповів йому про справи і плани миронівських селекціонерів.

За внесок у збільшення виробництва зерна в СРСР академік В.М. Ремесло нагороджений двома золотими медалями «Серп і молот» Героя Соціалістичної Праці. На батьківщині двічі Героя (м. Пирятин на Полтавщині) академіку за життя було встановлено бронзове погруддя.

В.М. Ремесло удостоєний вищих державних нагород і премій СРСР та УРСР – чотирьох орденів Леніна, ордена Жовтневої Революції і багатьох інших відзнак, Ленінської премії та Державних премій СРСР і УРСР, премії ім. В.Я. Юр'єва АН УРСР.

За збільшення обсягів виробництва зерна в соціалістичних країнах В.М. Ремесло удостоєний вищих державних нагород цих країн – орденів і медалей Німецької Демократичної Республіки, орденів Польщі, Угорщини, Чехословаччини, а також Національної премії НДР I ступеня.

За значний внесок миронівських сортів у підвищення врожайності озимої пшениці в сільськогосподарському виробництві Німецької Демократичної Республіки Перший секретар Соціалістичної Єдиної партії Німеччини Еріх Хоннекер в 1974 році урочисто вручив академіку В.М. Ремеслу вищу державну нагороду Республіки – орден «Зірка Дружби народів».

Академік В.М. Ремесло очолював Всесоюзну координаційну раду з селекції озимої пшениці (1974–1983 рр.), секцію зернових культур і наукову раду з підвищення якості зерна Відділення рослинництва і селекції ВАСГНІЛ, був членом Ради Європейської асоціації селекціонерів, а також редколегій ряду центральних профільних наукових журналів. На базі Миронівського інституту проводилися всесоюзні і міжнародні науково-практичні конференції та наради за участю провідних вчених СРСР і соціалістичних країн, що сприяло розвитку вітчизняної науки.

Миронівський інститут відвідували численні делегації урядових і партійних діячів, вчених і працівників сільського господарства не тільки з республік Радянського Союзу, а й багатьох зарубіжних країн, а також екскурсії студентів, вчителів, школярів. В гостях у академіка В.М. Ремесла бували письменники, поети, художники, артисти. Про нього та його сорти знято кілька документальних стрічок, написано не одну книгу, опубліковано багато статей у журналах та газетах.

Академіка В.М. Ремесла – видатного вченого зі світовим ім'ям, автора 40 сортів зернових колосових культур, у тому числі 15 сортів озимої пшениці, розробок теоретичних основ і методів ведення селекційного процесу, що належать до спадщини світової селекційної науки, – по праву вважають одним із творців «зеленої революції» у світі.

Похований Василь Миколайович на знаменитому Байковому кладовищі Києва (вересень 1983 р.). На честь великих заслуг засновника Миронівського інституту пшениці академіка АН СРСР і ВАСГНІЛ В.М. Ремесла в розвитку сільськогосподарської науки і в пам'ять про нього в лютому 1984 року Миронівському науково-дослідному інституту селекції та насінництва пшениці присвоєно ім'я В.М. Ремесла і відкрито меморіальну дошку з барельєфом видатного селекціонера. А у 2012 році до 100-річчя заснування Миронівського інституту пшениці академіку В.М. Ремеслу встановлено пам'ятник.

Після академіка В.М. Ремесла більше 17 років Миронівський інститут очолював Леонід Олександрович Животков (1983–2000). Талановитий селекціонер присвятив Миронівському інституту пшениці понад тридцять років своєї плідної творчої діяльності (1969–2000). У 1984 році Л.А. Животков був призначений одним із заступників голови Всесоюзної координаційної ради з селекції пшениці при ВАСГНІЛ, яку свого часу очолював академік В.М. Ремесло. За успіхи в селекції зернових культур та розвитку теоретичних питань сільськогосподарської науки автор 69 сортів зернових культур доктор сільськогосподарських наук, професор Л.А. Животков у 1997 році удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки та ордена «За заслуги», обраний академіком Міжнародної академії наук, інформаційних процесів і технологій.

Л.А. Животков не тільки продовжив і зміцнив співробітництво з селекціонерами НДР і ЧССР, початок якому було покладено академіком В.М. Ремеслом, а й започаткував спільні дослідження з науково-дослідними установами Народної Республіки Болгарії та Польської Народної Республіки. Результатом спільної селекційної роботи стало створення високоврожайних сортів озимої пшениці і ячменю.

У 80-х–2000-х роках естафету озимих пшениць В.М. Ремесла підхопили сорти нового покоління Миронівська 61, Миронівська напівінтенсивна, Миронівська 27, Мирлебен, Мирхад, Мирич та інші, що займали великі площі. А озима пшениця Миронівська 65 і сьогодні не здає своїх позицій у зерновиробництві країни.

Миронівський інститут залишається однією з провідних селекційних установ системи ВАСГНІЛ. Тож не дивно, що тут бували делегації різного рівня і численні екскурсії. У 1985 році в Миронівському інституті вдруге побував Перший секретар ЦК КП України В.В. Щербицький. Він відзначив прогрес у діяльності установи за роки, що минули від його попереднього візиту до інституту в 1978 році.

У лютому 1987 року пройшла наукова конференція, присвячена 80-річчю від дня народження академіка В.М. Ремесла та його вкладу в науку, сільськогосподарське виробництво і міжнародне співробітництво. На урочистості з'їхалися вчені з багатьох республік СРСР, з Чехословаччини, Німецької Демократичної Республіки та земляки академіка.

У липні 1989 року з роботою Миронівського інституту ознайомилися президент ВАСГНІЛ академік АН СРСР і ВАСГНІЛ О.О. Ніконов та відомий вчений-біолог академік ВАСГНІЛ професор І.С. Шатілов.

У 1992 році Миронівський інститут підпорядковується Українській академії аграрних наук, і його перейменовано на Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла. У результаті переорієнтації в міжнародних наукових зв'язках та з метою збереження на високому рівні ефективності селекційної роботи зі створення сортів нового покоління шляхом залучення до програм всього різноманіття світового генофонду в середині 90-х років Миронівським інститутом пшениці були укладені угоди про обмін інформацією і гермоплазмою з координаційними селекційними центрами CIMMYT та ICARDA, співпраця з якими триває і сьогодні. У червні 1995 року на базі Миронівського інституту відбувся Міжнародний семінар CIMMYT «Селекція пшениці: завдання, методи і перспективи», в якому взяли участь учені з багатьох країн світу. Матеріали було видано окремим журналом англійською мовою.

Для обміну досвідом інститут з діловими візитами відвідують численні делегації вчених-аграрників і представників агробізнесу з країн СНД і Європи, з Австралії, США, Південно-Африканської Республіки, Японії, В'єтнаму.

Фіксованим учасником співпраці з селекції пшениці в рамках програм CIMMYT та ICARDA став автор 55 сортів зернових культур Володимир Анатолійович Власенко – директор інституту у 2000–2003 роках (з 2008 р. доктор сільськогосподарських наук).

Одним з напрямів наукової роботи В.А. Власенка були інтродукція та вивчення селекційної цінності всього різноманіття світових генетичних ресурсів пшениці та її родичів і створення на цій основі сортів нового покоління. Учений-селекціонер пройшов стажування в Національному інституті аграрної ботаніки Великобританії (м. Кембридж).

Крім західноєвропейських зразків у селекції використовується також селекційний матеріал зі Сходу, зокрема з Китайської Народної Республіки. У 90-х–2000-х роках на запрошення китайської сторони в КНР побували миронівські селекціонери, а китайські вчені неодноразово відвідували Миронівський інститут.

Із часу заснування дослідної станції проводиться вивчення колекції зернових культур. Нині Миронівський інститут пшениці є співвиконавцем науково-технічної програми «Генетичні ресурси рослин» і центрів формування, поповнення, вивчення і використання в селекційних цілях генетичного матеріалу озимої пшениці. Зразки насіння декількох миронівських сортів пшениці м'якої озимої (Миронівська 808, Миронівська 65, Мирхад, Крижинка) закладено на зберігання у створеному під егідою ООН Світовому банку-сховищі посадкового матеріалу всіх сільськогосподарських культур світу, який являє собою глобальний символ збереження біологічного різноманіття Землі. Сховище розташоване в місті Лонгієр на арктичному острові Шпіцберген (норвезькою Свальбард).

У 2001 році відбувся науковий семінар, присвячений підсумкам 90-річної наукової та селекційної роботи, стратегії і перспективам діяльності Миронівського інституту пшениці, в якому взяли участь більше 100 вчених, керівників і фахівців агропідприємств різних рівнів.

У липні 2002 року в інституті пройшла міжнародна науково-практична конференція «Перспективи і напрями виробництва пивоварного ячменю в Україні» за участю 200 фахівців і вчених, у тому числі близько 60 з інших країн. Були представлені результати закладених на базі Миронівського інституту спільних з іноземними фірмами широкомасштабних досліджень з випробування сортів ярого ячменю 12 селекційних фірм Голландії, Швеції, Німеччини, Франції, Англії, Чехії та України і технологій вирощування ячменю пивоварного використання.

У 2003–2006 роках директором Миронівського інституту пшениці був доктор сільськогосподарських наук Володимир Іванович Дубовий. У вересні 2004 року на базі інституту відбувся семінар для учасників V міжнародного аграрного симпозіуму Україна-Австрія, пленарні та секційні засідання якого проходили в Національному аграрному університеті (нині НУБіП України) в Києві. У семінарі, присвяченому сортам миронівської селекції, взяли участь понад 130 осіб, у тому числі 110 іноземних учасників – директорів наукових установ, учених, фермерів і голів фермерських асоціацій.
         У 2006 – на початку 2007 року обов'язки директора Миронівського інституту пшениці виконував заступник директора з наукової роботи кандидат біологічних наук Василь Трохимович Колючий. На честь 100-річчя від дня народження видатного вченого-селекціонера двічі Героя Соціалістичної Праці академіка Василя Миколайовича Ремесла 10 лютого 2007 року в інституті відбулися урочисте зібрання, на яке з'їхалися численні гості та шанувальники великого селекціонера: діячі уряду, видатні вчені країни, родичі та друзі сім'ї Ремесло, земляки з Полтавщини.

У 2007–2014 роках інститут очолював кандидат (з 2013 р. доктор) сільськогосподарських наук Валентин Сергійович Кочмарський – лауреат Премії Національної академії аграрних наук України «За видатні досягнення в аграрній науці» (2011), нагороджений орденом «Знак Пошани», Почесною Грамотою та медаллю Кабінету Міністрів України та іншими відзнаками.

У червні 2007 року в Миронівському інституті пшениці відбулася Міжнародна наукова конференція, присвячена 100-річчю від дня народження всесвітньо відомого вченого-селекціонера академіка В.М. Ремесла, на яку з'їхалися науковці з країн СНД, гості з Болгарії, зерновиробничники. Було показано використання творчої спадщини академіка В.М. Ремесла і її подальший розвиток у сучасних умовах у селекції, насінництві та технології вирощування зернових колосових культур.

У червні 2009 року на базі Миронівського інституту пройшов традиційний Міжнародний пересувної семінар з селекції озимої пшениці Туреччина-CIMMYT-ICARDA за участю 60 селекціонерів з 19 країн Азії, Європи і Америки, проведений цією міжнародною організацією для ознайомлення іноземних селекціонерів з роботою українських селекційних установ від Києва до Одеси. Очолював делегацію голова Міжнародної програми з поліпшення озимої пшениці (IWWIP) Олексій Моргунов. Він відвідав інститут і в 2016 році, ознайомився з веденням селекції озимої пшениці.

У 2012 році Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України (назва з 2010 року) зазначив славний ювілей – 100-річчя від заснування, на честь якого відбулися урочисті збори. На святкову подію були запрошені численні гості, науковий колектив і ветерани інституту.

За 100 років за результатами досліджень установи видано понад 30 монографій, миронівські вчені є співавторами ще близько 20 монографій, державних стандартів і довідників. Опубліковано близько 4 тис. наукових статей, видано велику кількість рекомендацій і каталогів сортів. У процесі наукових досліджень миронівські вчені розробили понад 60 винаходів, корисних моделей, раціоналізаторських пропозицій, методик, методів і способів, а також різних удосконалень до існуючих методик проведення досліджень, на багато з яких отримано авторські свідоцтва і посвідчення.

Наукова робота миронівських учених високо оцінена урядом СРСР і України, ряд з них удостоєні Ленінської (В.М. Ремесло), Державних премій СРСР (В.М. Ремесло, В.Ф. Сайко) і УРСР (В.М. Ремесло), премії ім. В.Я. Юр'єва АН УРСР (В.М. Ремесло), премії Київського обкому ЛКСМ (У) ім. А. Бойченко в області науки, техніки і виробництва (група молодих вчених), Державної премії України в галузі науки і техніки (Л.А. Животков, В.В. Шелєпов), премії Національної академії аграрних наук України «За видатні досягнення в аграрній науці» (В.П. Кавунець, В.С. Кочмарський), а також багатьох орденів і медалей та інших державних нагород.

З 2014 року до мережі Миронівського інституту пшениці входить Носівська селекційно-дослідна станція, на якій ведеться селекція зернових культур (жито, овес, ярий ячмінь), багаторічних трав (люцерна, конюшина) і таких баштанних культур, як цибуля і огірки.

У лютому 2015 року інститут очолив доктор сільськогосподарських наук, Заслужений працівник сільського господарства України Олександр Анатолійович Демидов. У 2016 році обраний членом-кореспондентом НААН України. О.А. Демидов став другим після академіка В.М. Ремесла директором Миронівського інституту пшениці, обраним членом Академії. Нагороджений Грамотою Кабінету Міністрів України, Грамотою Верховної Ради України, двома орденами «За заслуги», орденом «Патріот України» та Грамотою «За проявлений патріотизм та бездоганне служіння Україні», занесений до Книги Пошани «Твої імена, Україно».

Під керівництвом О.А. Демидова Миронівський інститут пшениці за короткий час досягнув значних успіхів, за які у 2016 році колектив інституту нагороджений Грамотою Верховної Ради України «За заслуги перед українським народом». Як переможець всеукраїнських конкурсів у номінації «Досягнення у розвитку аграрної науки» директор інституту і довірений йому колектив удостоєні Дипломів «Лідер агропромислового комплексу України-2016» та «Лідер агропромислового комплексу України-2017» з врученням пам’ятних знаків до них.

Нині інституту підпорядковані п’ять дослідних господарств, розташованих у різних областях України. З 1931 р. в мережі інституту Державне підприємство «Дослідне господарство "Еліта"» (Київська область) – одне з кращих господарств у системі НААН України. У 2016 році в підпорядкування інституту передано державне підприємство «Дослідне господарство "Правдинське"» (Сумська область), у 2017-му – державні підприємства «Дослідне господарство "Івківці"» (Чернігівська область), «Дослідне господарство "Проскурівка"» (Хмельницька область) та «Дослідне господарство "Затишне"» (Дніпропетровська область).

На високому рівні проводяться щорічні Всеукраїнські дні поля з міжнародною участю, а також наради, семінари, курси, круглі столи з аграріями та науковцями. Миронівський інститут – постійний учасник міжнародних аграрних виставок в Україні.

Налагоджено наукові та комерційні зв'язки з представниками науки і бізнесу Угорщини, Молдови, Литви, а також з такими відомими світовими компаніями-виробниками хімпрепаратів захисту рослин, як Дюпон, Байєр, Сингента. В Угорщині проходять сортовипробування ряд озимих сортів пшениці, ячменю і тритикале, в Молдові – кілька сортів ярих культур миронівської та носівського селекції. З огляду на те, що Угорщина входить до ЄС і ОЕСD, сортовипробування в цій країні відкриває миронівським сортам шлях на насіннєвий і зерновий ринок Європи. Сорти Носівської СДС випробовуються також у зерновиробництві Білорусі.

Інститут успішно співпрацює з міжнародними селекційними центрами та академічною, галузевою, вузівською наукою України. У липні 2016 року із селекційною роботою інституту ознайомився Олексій Іванович Моргунов –керівник Міжнародної програми з поліпшення озимої пшениці CIMMYT, яка базується в Анкарі. Доктор Моргунов уже відвідував інститут у 2009 році на чолі делегації селекціонерів з 19 країн. У листопаді 2016 року Миронівський інститут з діловим візитом відвідала група британських учених з Ноттінгемського університету. Мета візиту – дослідження стійкості озимої пшениці та ярого ячменю до абіотичних і біотичних факторів, обмін гермоплазмою.

Нині в колективі інституту 10 докторів та 24 кандидати наук, які складають науковий авангард установи. Щороку науково-практичні конференції проводяться радою молодих вчених. У 2016 році Миронівський інститут пшениці отримав ліцензію Міністерства освіти і науки України на освітню діяльність на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти в галузі «Аграрні науки і продовольство». Тут відкрита очна аспірантура за спеціальностями «селекція і насінництво» та «агроекологія».

У листопаді 2016 року відбулася урочиста церемонія відкриття на території інституту меморіального каменю на честь 150-річчя від дня народження засновника Центральної дослідної станції в Миронівці, видатного вченого-біолога, одного з організаторів сільськогосподарської справи і академічної аграрної науки в Україні Соломона Львовича Франкфурта. На чорному граніті написи українською, литовською та єврейською мовами: «Видатному вченому-біологу, основоположнику Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН професору Франкфурту Соломону Львовичу (1866–1954)». Ця дата згідно з постановою Верховної Ради України широко відзначалася на державному рівні. Миронівський інститут також був співорганізатором міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої спадщині С.Л. Франкфурта, яка відбулася в Національній науковій сільськогосподарській бібліотеці НААН України. Гостями конференції були Надзвичайні і Повноважні Посли Литовської Республіки, у столиці якої народився вчений, та Держави Ізраїль, національних традицій якої дотримувався С.Л. Франкфурт.

10 лютого 2017 року колектив інституту відзначив 110-річчя від дня народження академіка В.М. Ремесла урочистими зборами, на які зібралися колектив і ветерани інституту, а також численні гості.