20 жовтня в Миронівському інституті пшениці відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Реалізація потенціалу сортів зернових культур – шлях вирішення продовольчої безпеки», присвячена 110-річчю від дня народження видатного вченого-селекціонера академіка Василя Миколайовича Ремесла – засновника і першого директора інституту, створеного в 1968 році на базі Миронівської селекційно-дослідної станції. За матеріалами конференції видано збірник, у якому українською, російською та англійською мовами опубліковано 110 тез доповідей учених України, Болгарії, Молдови, Республіки Північна Осетія-Аланія Російської Федерації, Казахстану,Грузії.

0397

Біля пам’ятника академіку В.М. Ремеслу. Зліва направо:заступник академіка-секретаря Відділення рослинництва НААН Владислав Кравченко директор ТОВ «Агрофірма «Колос» Леонід Центило, директор Інституту сталого розвитку природи та якості життя Таврійського НУ імені В.І. Вернадського  Олександр Шевченко, директор МІП Олександр Демидов, головний науковий співробітник Казахського НДІ землеробства та рослинництва Ісатай Нурпеїсов, завідувач відділу селекції та насінництва пшениціСГІ-НЦНС Микола Литвиненко, спеціаліст компанії Syngenta болгарський селекціонер Костадін Костов

Нагадаємо, що 10 лютого цього року в МІП відбулося урочисте зібрання з нагоди 110-річчя від дня народження видатного селекціонера Василя Миколайовича Ремесла. До 110-річчя академіка Національний банк України в серії «Видатні особистості України» випустив пам’ятну колекційну монету «Василь Ремесло».

А у грудні минулого року Миронівський інститут пшениці був співорганізатором присвяченої 150-річчю від дня народження засновника Центральної (Миронівської) дослідної станції С.Л. Франкфурта міжнародної науково-практичної конференції «Професор С.Л. Франкфурт (1866-1954) – видатний учений-агробіолог, один із дієвих організаторів академічної науки в Україні», пленарне засідання якої відбулося у грудні в Національній науковій сільськогосподарській бібліотеці НААН України.

На конференцію, тема якої –  реалізація потенціалу сортів зернових культур як шлях до продовольчої безпеки, зібрались науковці з багатьох науково-дослідних установ і вищих навчальних закладів України, а також іноземні вчені – селекціонери з Болгарії та Казахстану. Участь у конференції взяли й представники агрокомпаній та зерновиробники, адже проблеми врожайності та якості зерна насамперед позначаються на рентабельності рослинництва.

Перед початком конференції учасники переглянули відеофільм, присвячений академіку В.М. Ремеслу та подальшому розвитку його наукової спадщини. Честь покласти квіти до пам’ятника Василю Миколайовичу Ремеслу надано селекціонеру доктору с.-г. наук Вірі Кириленко та молодому науковцю аспіранту Олексію Заїмі.

0415

Директор МІП Олександр Демидов вітає учасників конференції

0443

Вітальне слово заступника академіка-секретаря Відділення рослинництва НААН Владислава Кравченка

Відкрив конференцію директор інституту член-кореспондент НААН Олександр Анатолійович Демидов доповів про досягнення та перспективи Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла. З вітальним словом до учасників конференції звернувся заступник академіка-секретаря Відділення рослинництва НААН академік НААН Владислав Андрійович Кравченко.  

0452

Виступає ветеран інституту, учениця академіка В.М. Ремесла провідний науковий співробітник

МІП Лідія Коломієць

Пленарна частина конференції розпочалась доповіддю про селекційні методи академіка Ремесла, з якою виступила провідний науковий співробітник лабораторії селекції озимої пшениці кандидат с.-г. наук Лідія Андріївна Коломієць, ветеран інституту (перша, кого прийняли на роботу в новостворений Миронівський НДІ у 1968 р.), учениця Василя Миколайовича Ремесла.

У своїх виступах науковці висвітлили гострі проблеми селекції у зв’язку з глобальними кліматичними змінами. Одним з головних напрямів селекції, окрім підвищення продуктивності, є стійкість до біотичних та абіотичних стресорів. Було також порушено болюче питання про засилля на українському ринку іноземних сортів та насіння, особливо у західних регіонах.

0456

Академік НААНМикола Литвиненко презентує напрями селекції озимої м’якої і твердої пшениці в СГІ-НЦНС

Доктор с.-г. наук академік НААН Микола Антонович Литвиненко  висвітлив напрями, за якими ведеться селекція озимої м’якої і твердої пшениці в СГІ-НЦНС, і акцентував увагу на тому, що нині кліматичні зони змістились на 300–400 км на південь, тому сорт потрібно створювати конкретно для місцевості, де він буде вирощуватись.

0465

Про гібридні сорти зернових культур доповів болгарський селекціонер пшениці, спеціаліст компанії Syngenta Костадін Костов

0471

Директор МІП Олександр Демидов вручив болгарському селекціонеру Костадіну Костову Грамоту за активну участь у роботі конференції

Про гібридні сорти зернових культур доповів болгарський селекціонер пшениці, нині спеціаліст компанії Syngenta доктор наук Костадін Василєв Костов, який до 2012 року працював в Інституті пшениці та соняшнику (м. Генерал Тошево на півночі Болгарії) і не раз відвідував Миронівський інститут пшениці. Він наголосив, що сорт універсального профілю вирощування (як, наприклад, так званий європейський сорт) створити неможливо. У кліматичних умовах Західної Європи період від цвітіння до наливу зерна триває до двох місяців на відміну від Східної Європи, тому такі сорти не підходять до наших тепер уже посушливих умов. Сорт повинен мати прив’язку до конкретної природної ніші. Щодо гібридних сортів, то вони мають займати 25%, решта – сорти для місцевих умов. Директор МІП Олександр Демидов вручив болгарському селекціонеру Грамоту за активну участь у роботі конференції.

0475

Директор Українського інституту експертизи сортів рослин Сергій Мельник доповів про сортові ресурсів зернових культур в Україні

 

Директор Українського інституту експертизи сортів рослин доктор економічних наук Сергій Іванович Мельник висвітлив питання щодо сортових ресурсів зернових культур в Україні. Він наголосив, що за період 1950–2050 рр. при зростанні населення планети площі орних земель поступово зменшаться у 2,5 рази, клімат стає посушливим, тому до цих умов потрібно пристосовувати селекцію. Для захисту вітчизняної селекції та насінництва необхідний національний протекціонізм на державному рівні.

0476

Про сорти пшениці та тритикале в Казахстані розповів головний науковий співробітник Казахського НДІ землеробства та рослинництва Ісатай Нурпеїсов 

 

Про адаптивні до умов Казахстану сорти пшениці та тритикале, що селектуються в республіці, доповів доктор біологічних наук, професор Ісатай Ахаєвич Нурпеїсов, головний науковий співробітник відділу зернових культур ТОВ «Казахський НДІ землеробства та рослинництва». До слова,  в 1940–1960 роках у Казахстані широко вирощувалась Українка яра, створена методом трансформації озимої Українки, у 70–90-х роках – три сорти озимої пшениці спільної з Миронівським інститутом селекції, а Миронівська 808 від часу районування в 60-х роках вирощується й досі.

0494

Про математичне моделювання в адаптивній селекції доповів професор Полтавської державної аграрної академії Володимир Тищенко

0510

Професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Лідія Міщенко презентувала Миронівському інституту книги з вірусології

0517

Професор, доктор біологічних наук Лідія Міщенко доповідає про видовий склад вірусів на пшениці

Про математичне моделювання в адаптивній селекції доповів доктор с.-г. наук, професор Полтавської державної аграрної академії Володимир Миколайович Тищенко. Професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор біологічних наук Лідія Трохимівна Міщенко висвітлила видовий склад вірусів на пшениці.

0524

Професор (Сумський НАУ)головний науковий співробітник МІП Володимир Власенко розкрив аспекти оцінки селекційного матеріалу озимої пшениці з пшенично-житніми транслокаціями

0532

Напрями своїх досліджень у селекції озимої пшениці висвітлила провідний науковий співробітник

МІП Віра Кириленко

Учень академіка В.М. Ремесла професор (Сумський національний аграрний університет), головний науковий співробітник МІП доктор с.-г. наук Володимир Анатолійович Власенко розкрив аспекти оцінки селекційного матеріалу озимої пшениці, створеного за участі сортів-носіїв пшенично-житніх транслокацій. Напрями своїх досліджень у селекції озимої пшениці висвітлила доктор с.-г. наук Віра Вікторівна Кириленко (МІП).

0537

На необхідності підвищення родючості грунтів біоорганічними добривами наголосив директор ТОВ «Агрофірма «Колос» Леонід Центило

 

На необхідності пошуку шляхів щодо підвищення родючості грунтів, зокрема біоорганічними добривами, наголосив директор ТОВ «Агрофірма «Колос» кандидат с.-г. наук Леонід Васильович Центило – Почесний доктор МІП, член ученої ради МІП. Радує, що керівники господарств теж проводять практичні дослідження, серед них є кандидати наук та аспіранти. Це наочно показує об’єднання науки і виробництва на практиці.

0545

Результати досліджень морозо-, посухостійкості сучасних сортів озимої пшениці висвітлила провідний науковий співробітник МІП Наталія Булавка

0564

Про селекційне вдосконалення геному пшениці шляхом віддаленої гібридизації і невичерпне джерело дикорослого

та синтетичного матеріалу для таких схрещувань доповіла провідний науковий

співробітник МІП Галина Колюча

0558

Професор (Житомирський інститут агроекології) головний науковий співробітник МІП Володимир Дубовий запропонував  малозатратні методи проморожування селекційного матеріалу

Про дослідження морозо-, посухостійкості сучасних сортів озимої пшениці та про селекційне вдосконалення геному пшениці шляхом віддаленої гібридизації і невичерпне джерело дикорослого та синтетичного матеріалу для таких схрещувань доповіли провідні наукові співробітники МІП кандидати біологічних наук Наталія Василівна Булавка і Галина Семенівна Колюча. Професор (Житомирський інститут агроекології) головний науковий співробітник МІП доктор с.-г. наук Володимир Іванович Дубовий запропонував  малозатратні методи проморожування селекційного матеріалу.

0486

Ветеран інституту Марія Ремесло розповідає учасникам конференції про історію установи в музеї МІП. Запис у «Книзі почесних гостей» залишає Микола Литвиненко

0491

В музеї МІП. Жвава дискусія учасників конференції. Запис у «Книзі почесних гостей» залишає болгарський селекціонер Костадін Костов

0492

В музеї МІП. Обговорення конференції: академік Микола Литвиненко та професор Володимир Власенко. Запис у «Книзі почесних гостей» залишає казахський селекціонер Ісатай Нурпеїсов

На конференції прозвучало багато теплих слів і спогадів про академіка Василя Миколайовича Ремесла, насамперед, від його учнів, а багато з присутніх на конференції науковців старшого покоління також мали нагоду особисто спілкуватися з ним.

Цьогорічна міжнародна конференція відроджує давні традиції Миронівського НДІ селекції та насінництва пшениці за часів директорства академіка Василя Миколайовича Ремесла та, навіть, станції, на базі якої також проводились з’їзди, наради, зібрання науковців та агрономів. Щороку проходили Всесоюзні науково-практичні конференції селекціонерів або на базі Миронівського НДІ селекції та насінництва пшениці, як головної установи, що координувала виконання загальносоюзного завдання з селекції озимої пшениці, або організовані МНДІССП у інших провідних науково-дослідних установах різних регіонів СРСР. На таких наукових форумах підбивались підсумки роботи, проходили дискусії з найбільш актуальних проблем селекції, насінництва, технологій вирощування зернових культур, уточнювались всесоюзні плани наукових досліджень з селекції на наступний рік та перспективу. Миронівські науковці мали змогу ділитися своїми результатами та переймати досвід у провідних учених СРСР, що сприяло підвищенню кваліфікації та ефективності селекційної роботи.

0568

Директор МІП Олександр Демидов підсумовує роботу конференції та дякує присутнім

за активну участь і співпрацю

      Такі події, як конференції, міцно пов’язують науковців різних установ на напрямів досліджень, адже це координує та підсилює дослідницьку роботу, а обмін досвідом є тим найціннішим фактором, задля чого, власне, й організовуються такі форуми вчених і спеціалістів. Сподіваємось на подальшу практичну співпрацю в такому аспекті із широким загалом науковців та активну участь у подібних зібраннях учених науково-дослідних установ задля зміцнення агросектору економіки України. Традиція, започаткована в нашій установі ще в минулому столітті, житиме й надалі!

0573

Учасники конференції біля пам’ятника академіку В.М. Ремеслу