Пізні посіви озимої пшениці в Україні стають новою нормальністю. Як пристосувати селекцію озимини до кліматичних змін?
Про нові варіації бренду Миронівська пшениця, та про те, над чим сьогодні працює Миронівський інститут пшениці імені В. М. Ремесла НААН (МІП), розповів директор установи Олександр Анатолійович Демидов. 
Джерело: Agravery.com, автор: Оксана Король
 
МІП — це легендарний заклад. Як вдалося протриматися стільки років в умовах жорсткої конкуренції з боку закордонних виробників зерна?
— Так, МІП — це один із загальновизнаних селекційних брендів, не лише в Україні, а й за кордоном. За весь період діяльності створено понад 330 сортів 19 культур. У свій час сорти пшениці озимої займали площі понад 12 млн га. Достатньо пригадати лише два сорти-шедеври, створені науковцями МІП. Сорт пшениці озимої Українка 0246, який займав понад 7 млн га і багато років був міжнародним визнаним стандартом за хлібопекарською якістю. І, звичайно, Миронівська 808, яка сприяла підняттю рівня врожайності, розширення географії поширення пшениці озимої, і загалом зробила значний внесок у генетичне поліпшення культури пшениці у більшості країн світу. Таких результатів не має жодна наукова установа України з селекції пшениці. Чому ми такі успішні? Можна назвати три аспекти: вдале екологічне розташування, що дозволяє створювати сорти з максимальним поєднанням цінних ознак, які конкурують, а за багатьма показниками і перевищують світові досягнення; наявність унікального генетичного матеріалу і самовіддана праця висококваліфікованих кадрів.
 
Наскільки вагомим є сьогодні авторитет знаменитої Миронівської пшениці, отриманий у всьому світі ще у 80-х роках? Скільки площ під Миронівською пшеницею в Україні?
— З ряду причин, основні площі посіву сортів МІП зосереджені на сьогодні в Україні. За нашими підрахунками посівна площа миронівських сортів становить 1,4−1,5 млн га, тобто чверть усіх посівів цієї культури. Однак ми не стоїмо на місці і найближче завдання збільшити цю площу до 2,0−2,5 млн га. З цією метою впроваджуємо нові сорти, розробляємо технологію їх вирощування. Для ознайомлення виробничників щороку проводимо міжнародні дні поля, а також закладаємо понад 20 демополігонів у більшості областей України. Особливу увагу приділяємо можливості виходу на світові ринки насіння. На сьогодні проводяться попередні дослідження наших сортів в умовах Угорщини, Литви, Болгарії, Молдови, Чехії, Туреччини. Укладені відповідні угоди щодо співпраці. Активне наукове співробітництво маємо з Китаєм. Мета — реєстрація сортів МІП в цих країнах.
 
Яку увагу приділяєте якості зерна, його подальшому зберіганню на елеваторах, що роблять у цьому напрямку селекціонери?
— Проблема прихованого голоду, який викликаний нестачею корисних нутрієнтів у продуктах харчування на сьогодні є надзвичайно великою. Тому при створенні сорту ми обов’язково враховуємо якісні показники. Ці показники суттєво різняться від напряму використання зерна. Якщо це хлібопекарська якість — то має бути підвищений вміст білка, клейковини і її оптимальні характеристики. Слід відмітити, що оцінка за цією ознакою на останніх етапах селекції у нас включає понад 20 показників якості зерна, борошна і закінчує пробною випічкою хлібців. Для виготовлення якісних макаронних виробів і інших круп з підвищеним вмістом білка і мікроелементів нами створено тверді сорти пшениці. Працюємо над створенням сортів для функціонального дієтичного харчування. Якісні показники ячменю також варіюють за напрямами: пивоварні показники передбачають низький вміст білка, високу екстрактивність тощо, зернофуражні сорти для годівлі тварин мають мати високий вміст білка та інших нутрієнтів. В останньому напрямі актуальним є створення голозерних сортів.

Повну версію інтерв’ю читайте на Agravery.com

12345