1Завідувач – Гуменюк Олександр Володимирович

тел.: 096683 59 87

e-mail:AlexGymenyk@ukr.net

Селекційну роботу з озимою пшеницею на Миронівській дослідній станції розпочали у 1915 р. спеціалісти з селекції злаків В.Є. Жолткевич та Л.І. Ковалевський, продовжив І.М. Єремеєв. kochУ різний час селекцію пшениці очолювали вчені-селекціонери А.М. Фейцаренко, І.А. Тимченко, Є.Т. Варениця. Відділом селекції пшениці 35 років незмінно завідував автор 40 сортів пшениці і ячменю всесвітньо відомий вчений-селекціонер академік Василь Миколайович Ремесло.                                                    Миронівські сорти озимої пшениці займали великі площі не тільки в СРСР, а й у соціалістичних країнах, що було високо оцінено урядами СРСР та цих країн. За виведення та впровадження у виробництво високопродуктивних інтенсивних сортів озимої пшениці, що отримали широке розповсюдження, В.М. Ремеслу присуджено Ленінську премію, Державну премію СРСР, Національну премію Німецької Демократичної Республіки І ступеня, премію ім. В.Я. Юр’єва АН УРСР, він нагороджений багатьма орденами СРСР та соціалістичних країн. Видано декілька монографій, що перекладені декількома мовами.                                      Справу академіка В.М. Ремесла  гідно продовжили селекціонери Л.О. Животков, В.В. Шелепов, В.А. Власенко, М.П. Чебаков, В.І. Дубовий, В.С. Кочмарський.

kyrylenkoВагомий творчий здобуток у створення сортів озимої пшениці внесли кандидати сільськогосподарських наук К.М. Куреня, Л.І. Волошина, Л.А. Коломієць, В.В. Ремесло, А.Ф. Мельніков, В.В. Кириленко, Л.М. Голик, С.О. Хоменко, О.Л. Дергачов, наукові співробітники Л.Д. Прокопенко, Л.П. Бершадська, Л.В. Дубина, Л.М. Шутовська, В.І. Капля, Г.С. Басанець, С.М. Маринка, В.В. Сорокін, Г.Б. Вологдіна, Н.П. Замліла, Г.Д. Лебедєва, О.М. Черемха, Т.Д. Туренко.                                                                                                 Лабораторію селекції озимої пшениці в теперішньому складі створено у 2014 р. шляхом об’єднання лабораторії селекції інтенсивних сортів озимої пшениці та лабораторії екологічної селекції, що діяли майже 30 років (з 1984 р.) як окремі підрозділи на базі відділу селекції пшениці. Селекційна робота лабораторії селекції інтенсивних сортів озимої пшениці, як правонаступниці селекційної спадщини озимої пшениці з часів започаткування цього напряму наукової діяльності в установі, була спрямована на створення різними методами сортів озимої пшениці інтенсивного типу з підвищеними адаптивними властивостями. Лабораторія екологічної селекції (раніше лабораторія міжнародних селекційних досліджень озимої пшениці) в 70–80-х рр. проводила за програмою міжнародного співробітництва спільні дослідження з селекціонерами Німецької Демократичної Республіки, Чехословаччини, Болгарії, Польщі, Угорщини, Австрії, Франції. Найбільш плідним виявилося співробітництво з німецькими вченими, про що свідчать 11 спільних сортів. Наприкінці 90-х рр. лабораторія започаткувала всебічне екологічне випробування районованих і перспективних сортів озимої та ярої пшениці миронівської селекції у західному регіоні України.                                                                                Історія селекції пшениці м’якої озимої в Миронівському інституті, досягнення в якій належать селекціонерам кількох поколінь, умовно розділена на шість етапів, або сортозмін, основою яких є генетичні відмінності. Кожне наступне покоління сортів має вищий генетичний потенціал продуктивності порівняно з попереднім, що реалізується через кращу адаптивність її елементів у загальній урожайності.

DSC5602div

DSC 5595 divcata

За понад 100 років діяльності станції та інституту створено 139 сортів пшениці м’якої озимої, 74 з них були районовані. Найбільш відомі і поширені сорти миронівської селекції – Українка 0246, Миронівська 808, Миронівська ювілейна, Іллічівка, Миронівська 61, Миронівська 27, Миронівська 65, Миронівська ранньостигла, Крижинка, Подолянка, Смуглянка, Богдана, Колос Миронівщини, Мирлєна.                                               Зразки насіння декількох миронівських сортів пшениці м’якої озимої, серед яких Миронівська 808 і Крижинка, закладено на збереження у створений під егідою ООН Всесвітній банк-сховище посадкового матеріалу всіх сільськогосподарських рослин світу, розташований на території арктичного архіпелагу Шпіцберген (норвезькою Свальбард).                                                                                          Під урожай 2014 р. сорти озимої пшениці миронівської селекції займали в Україні посівну площу близько 1,4 млн. га. На 2015 р. до Державного реєстру України внесено 47 сортів пшениці м’якої озимої. Державне сортовипробування нині проходять 8 сортів.

DSC010981Сьогодні над проблемами селекції в лабораторії на чолі із завідувачем О.В. Гуменюком працюють головний науковий співробітник доктор сільськогосподарських наук В.С. Кочмарський, провідний науковий співробітник, докторант В.В. Кириленко, наукові співробітники кандидат сільськогосподарських наук О.Л. Дергачов та Г.Б. Вологдіна, Н.П. Замліла, молодші наукові співробітники Н.С. Дубовик, Б.В. Близнюк.

Основні напрями діяльності лабораторії:

всебічне вивчення та виділення джерел і донорів з потрібним рівнем прояву спадково зумовлених господарсько-біологічних ознак, збереження у стані високої життєздатності та розмноження                                                   колекційного матеріалу; IMG4166 pole

– створення на основі підвищення ефективності селекційного процесу та вдосконалення традиційних селекційних методів і нових перспективних прийомів сортів пшениці м’якої озимої універсального типу з потенціалом урожайності 8–10 т/га, стійких до стресових факторів довкілля, з груповою стійкістю проти основних хвороб та високою якістю зерна, пластичних до природно-кліматичних умов зони вирощування;

– насінництво сортів пшениці м’якої озимої за первинними програмами вирощування високоякісного насіння, збереження господарських ознак та властивостей, показників відмінності, однорідності та стабільності, генетичної чистоти й сортової якості;

– розробка та впровадження елементів адаптованих до агроекологічних умов технологій вирощування зерна на основі інноваційних агротехнічних заходів, що дадуть можливість реалізувати генетичний потенціал нових сортів на 70–75 %;

– пропагування та впровадження наукових досягнень у виробництво.P7230154 -